среда, 28 февраля 2018 г.

Виховний захід "Конвенція ООН про права дитини"

Виховний захід
проведений для учнів 9 класів в рамках
Тижневика правових знань
«КОНВЕНЦІЯ ООН ПРО ПРАВА ДИТИНИ»

   Мета: познайомити учнів зі змістом основних статей Загальної Декларації прав дитини, Конституції України, допомогти запам’ятати основні поняття, розвивати пам’ять, мову, вміння класифікувати й узагальнювати, довести учням, що в основі документів про права людини мають лежати основні потреби всіх людей.

Обладнання: презентація, словник нових слів, аркуші для записів, фломастери.

Основні поняття: Закон, Конституція, Декларація, Конвенція, право.


ХІД ЗАХОДУ

Читець .

Ти знаєш, що ти — людина.
Ти знаєш про це чи ні?
Усмішка твоя — єдина,
Мука твоя — єдина,
Очі твої — одні.
Більше тебе не буде.
Завтра на цій землі Інші ходитимуть люди,
Інші кохатимуть люди —
Добрі, ласкаві й злі.
Сьогодні усе для тебе —
Озера, гаї, степи.
І жити спішити треба —
Гляди ж не проспи!
Бо ти на землі — людина,
І хочеш того чи ні —
Усмішка твоя єдина,
Мука твоя єдина,
Очі твої — одні.
                                                 (В. Симоненко)

Учитель.    Сьогодні ми будемо говорити про права дитини.
 Яке з цих слів головне?
Чому права дитини є головними?
Чому вони є невід’ємними?(Це ваші права).дитина народжується  і автоматично отримує права.
 Що таке права?Правильно: це можливості для реалізації потреб.
Хто така дитина?(особа до 18 років)

Епіграф уроку: «знай свої права і обов’язки”

Кожна країна має свої закони. Кращі,гірші…Але не кожна країна в різні часи та епохи захищала права дітей. Ще на початку ХХ ст. у Великій Британії   ( одній з найрозвиненіших країн світу) використовували на підприємствах дитячу працю. Не всі діти ходили до школи і жили в належних умовах. В менш розвинутих країнах ситуація була ще гіршою. Людство  в ХХ ст. пережило дві світові війни і найбільше постраждали в цих війнах найменші жителі нашої планети, які ставали волоцюгами. Жебраками, помирали від голоду та холоду. Тому доля дитини після Другої світової війни викликала особливий інтерес світової громадськості, яка в 1959р. на засіданнях ООН прийняла Декларацію прав дитини.
Декларація – урочисте проголошень і принципів.
Це був перший крок до захисту дитини від наруги, жорстокості, насильства.

2 учениці урочисто зачитують текст Декларації прав дитини.

Десять принципів - скорочений текст із Декларації прав дитини ООН (1959)
1. Усі діти, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних чи інших поглядів, національного або соціального походження, майнового статусу, народження чи іншого, мають права, що містяться в Декларації прав дитини 1959 року.
2. Дитина повинна користуватися особливим захистом, і їй повинні надаватися всі можливості і сприятливі умови для фізичного, психічного, морального, духовного та соціального розвитку.
3. Дитина повинна мати право на ім 'я і національність.
4. Дитина повинна мати право на необхідне харчування, житло та медичне обслуговування.
5. Діти, які мають фізичні вади, розумове відставання чи соціальні труднощі, потінні мати особливу увагу, навчання та лікування.
6. Діти повинні рости в сім'ї. Суспільство й уряд повинні забезпечити дітей, які не мають батьків, всіма необхідними умовами і підтримкою.
7. У дитини є право на безкоштовну обов'язкову освіту. Дитина також повинна мати можливість відпочивати і гратися.
8. Діти повинні бути завжди першими серед тих, кому необхідно надати підтримку й допомогу.
9. Дитина повинна бути захищеною від усіх проявів зневажання, жорстокості й експлуатації. Забороняється дитяча праця.
10. Дитина повинна бути захищеною від усіх видів дискримінації, що практикуються, і виховуватися в дусі взаєморозуміння, терпимості, дружби між людьми, миру і загального братерства.
 Учитель. Але дуже довгі роки зміст цієї Декларації залишався на папері. В 1989р. ООН прийняла новий документ – Конвенцію ООН про права дитини. Конвенція – це міжнародна угода, обов’язкова для всіх держав,які її підписали. До 1991р. Україна не мала змоги виконувати Конвенцію, адже не мала власної держави. Лише ставши незалежною 27 вересня 1991р. в Україні набула чинності ця Конвенція. Ратифікувавши цю угоду Україна зобов’язалась дотримуватись і сприяти реалізації прав дитини.
Дитинство – найбільш неповторна . безтурботна та прекрасна пора в житті людини.Саме в цей час людина формується фізично, психічно. Інтелектуально. Здобуває та отримує необхідні знання та навички. У цей період для дітей мають бути створені всі умови для їхнього життя та розвитку. Щоб досягти цієї мети і дитина , і родина мають перебувати  під правовим захистом держави.
Знайомитись з правами дітей ми будемо в ігровій формі

Ситуація № 1.

Дійові особи: М а м а   1,  Мама   2.

Мама   1 (п'є краплі). Ну і дітки зараз пішли, до інфаркту скоро доведуть!
Мама 2. Добрий день, сусідонько! Та ти захворіла, чи що?
Мама 1.А де ж тут не захворієш, якщо мій бовдур на тому тижні скло в класі розбив, на цьому тижні побився із сусідом по парті, а сьогодні ще й дві двійки отримав. Я на нього накричала та ще хотіла по шиї дати, а він мені відказує: «Ти мене бити не маєш права, бо будеш відповідати за жорстоке по­водження з дитиною, тому що так записано в Конвенції про права дитини».
Мама 2. Ти знаєш, і моя донька щось мені вчора торочила про Конвен­цію. Ще у 8 класі тільки вчиться, а вже хлопець якийсь з'явився в неї. Я їй кажу, що вчитися краще треба, а вона — не втручайся в мої особисті справи, бо це заборонено Конвенцією про права дитини.
Мама  1.1 що воно за Конвенція така?
Мама 2. Може, ви нам розкажете.

Учитель. Ну що, діти? Розкажемо вашим батькам про те, що це за документ такий — Конвенція про права дитини? ,
Учні.  Так!
Учитель. Ви – діти і Конвенція про права дитини- це той документ,який є найголовнішим у вашому житті. Як Конституція для держави – так для вас Конвенція найголовніший документ.
«Мозковий штурм» Як можна захистити свої права?
Орієнтовні відповіді:
-знати права
- дотримуватись прав інших
- звертатись до відповідних органів при порушенні ваших прав іншими людьми.
           «Дерево знань»
Зараз ми первіримо які свої права ви знаєте. Запишіть на окремих листочках ваші права.
Після виконання вправи учитель робить висновок: Для того щоб захистити свої права треба їх знати.

                                            Ситуація № 2.

Дійові особи: Іванко,  Оленка.

Іванко.   Сестрице Оленко! Я їсти хочу!
Оленка.  Потерпи Іванку! Ось скоро дійдемо додому, там і поїси.
Іванко. Сестрице Оленко! Може, зайдемо в цей магазин і купимо чіп сів?
Оленка. Не можна, братику! Там міститься дуже багато різних консервантів і штучних добавок, захворієш!
" Іванко.   Сестрице Оленко! Може, зайдемо ось у цей магазин і купимо сухариків чи горішків!
Оленка. Не можна, братику! Вони містять штучний підсилювач смаку, захворіти можеш!
Іванко. Сестрице Оленко! Може, у цей магазин зайдемо та купимо хоч кока-коли попити!
Оленка. Не можна, братику! Вона містить барвники та замінник цукру! Захворіти можеш.
Іванко. Що ти мені постійно торочиш: «Не можна, не можна!» Я не маленький, мені вже 14 років, і я сам буду вирішувати, що мені можна, а що ні.
Оленка.  Ні, ти ще дитина!
Іванко.  А я кажу, ні!

Учитель. Допоможіть розв'язати суперечку за допомогою Конвенції  про права дитини; Кого можна вважати дитиною?



Стаття 1
...Дитиною є кожна людська істота до досягнення 18-річного віку якщо за законом, застосованим до цієї особи, вона не досягає повнолітті раніше.
 Ситуація № 3.

Дійові особи: Учень  1,  Учень  2,  Міліціонер.

Учень 1. Так не хочеться писати диктант з української мови. Знову двійку отримаю, і вчителька буде кричати, та й удома влетить. Може, не підемо на урок, краще погуляємо де-небудь.
Учень  2. Добре. Може, підемо на комп'ютерах пограємо?
Учень  1. Згода.
{Назустріч хлопцям іде міліціонер.)
Міліціонер. Хлопці, зупиніться! Тут недалеко пограбували магазин. Здається, ви до цього причетні. Я забираю вас у відділок.
Учень 1. Ми не підемо. Ми нічого не робили. Ви не маєте права нас затримувати.
Міліціонер. Я повторюю, ви підете у відділок. Там вам роз'яснять ваші права та обов'язки.

Учитель. Прокоментуйте цей випадок за Конвенцією. Чому діти пот­рапили в цю ситуацію і що їм потрібно робити?

Стаття 40
1. Держави-учасниці визнають право кожної дитини, яка, як уважається, порушила кримінальне законодавство, звинувачується або виз­нається винною в його порушенні, на таке поводження, що сприяє розвитку в дитини почуття гідності й значущості, зміцнює в ній по­вагу до прав людини і бажаність сприяння її реінтеграції і виконання нею корисної ролі в суспільстві. Отже:
  під час занять діти мають перебувати в школі;
  якщо дитина підозрюється в порушенні законодавства, то з нею потрібно поводитися так, щоб не принижувати її власної гідності, і завжди врахо­вувати її вік.

 Ситуація № 4.

Дійові особи: Учень,  Американець.

Учень (із купою підручників). Що нам на завтра задали? Українсь­ка мова — підготуватися до контрольної роботи. Історія — вивчити причи­ни Національно-визвольної війни. Англійська мова — записати в словник і вивчити нові слова. Зарубіжна література — прочитати роман Бічер-Стоу «Хатина дядька Тома» .Алгебра — розв'язати задачу й довести тотожність. Фізика — вивчити Перший закон Ньютона. Як можна все це підготувати?
Американець.  Хелло, май френд! Ти що, усе це збираєшся вчити?
Учень.  Аякже! Я ж не хочу двійку отримати.
Американець. Послухай мене! Їдьмо зі мною до США, і будеш вив­чати тільки те, що тобі до вподоби.
Учень.  Але я ж неповнолітній і не можу з тобою поїхати за кордон.
Американець.  Чому? Ти ж не сам, а зі мною.

Учитель. Про яке право дітей ідеться в цій ситуації? (Право на осві­ту.)


Стаття 28
1. Держави-учасниці визнають право дитини на освіту, і з метою пост] нового досягнення здійснення цього права на підставі рівних можливостей вони, зокрема:
а) уводять безкоштовну й обов'язкову початкову освіту;
б)  заохочують розвиток різних форм середньої освіти, як загально так і професійної, забезпечують її доступність для всіх дітей та вживають таких заходів, як уведення безкоштовної освіти і надання в разі необхідності фінансової допомоги;
в)  забезпечують доступність вищої освіти для всіх на підставі здібностей кожного за допомогою всіх необхідних засобів;
г)  забезпечують доступність інформації і матеріалів у галузі освіти і професійної підготовки для всіх дітей.

Стаття 29
1. Держави-учасниці погоджуються щодо того, що освіта дитини має бути спрямована:
а)  на розвиток особи, талантів, розумових і фізичних здібностей дитини в найповнішому обсязі;
б)  виховання поваги до прав людини та основних свобод, а також принципів, проголошених у Статуті Організації Об'єднаних Націй;
в)  виховання поваги до батьків дитини, її культурної самобутності мови і національних цінностей країни, у якій дитина проживає, країни її походження та до цивілізацій, відмінних від її власної;
г)  підготовка дитини до свідомого життя у вільному суспільстві в дусі розуміння, миру, терпимості, рівноправності чоловіків і жінок т дружби між усіма народами, етнічними, національними і релігійними групами, а також особами з корінного населення;
д) виховання поваги до навколишньої природи.
Отже: діти мають право навчатися у всіх державних навчальних закладах, відповідно до їх віку, у тому числі й за кордоном, проте виїжджати з кордон на навчання мають право разом із батьками або особами, що їх замінюють.

 Ситуація № 5.

Дійові особи: Учень  1,  Учень  2.

Учень  1 (сидить із перев'язаним горлом).
Учень 2. Привіт, Богдане! А чого це тебе сьогодні в школі не було? За хворів, чи що?
У ч е н ь 1. Та нічого страшного, застуда, горло трохи болить. Ось попий чайку з малиною, молочка гарячого, та й скоро пройде.
Учень 2. Нічого ти не розумієш! Народними методами зараз ніхто н лікується. Бо в Конвенції про права дитини записано, що кожна дитина має право на медичну допомогу, яка відповідає найвищим сучасним стандартам.

Учитель . Про яке право йдеться в цій ситуації? (Право на охорон здоров'я.)
Стаття 24
 1. Держави-учасниці визнають право дитини на користування найбільш досконалими послугами системи охорони здоров'я та засобами ліку­вання хвороб і відновлення здоров'я.
Отже:
  держава забезпечує право дитини на користування найбільш досконали­ми послугами системи охорони здоров'я та засобами лікування хвороб і відновлення здоров'я;
  жодна дитина не може бути позбавлена права доступу до цих послуг.         ';
 Ситуація № 6.

Дійові особи: Мама,  Донька.

Мама (прибирає кімнату. Знаходить лист і читає його. З'являється донька. Мати ховає листа).
Донька. Привіт, мамулю! Я так зголодніла! Що в нас є поїсти?
Мама. Ходімо на кухню, зараз я тебе нагодую. А ти що, зустрічаєшся з Миколою?
Донька. А ти як здогадалася? Невже прочитала мого листа?
Мама. А що тут такого?
Донька.  Ти не мала на це права.
Мама. Я — твоя мати. Я маю право знати про твоє особисте життя все.
Донька.  Ні, ти не маєш права читати моїх листів!
Мама. Я не маю права читати? Ану мерщій до своєї кімнати! Зараз я тобі розкажу про твої права!

Учитель.  Чи права мама в цій ситуації?

Стаття 16
1.Жодна дитина не може бути об'єктом свавільного або незаконного втручання в здійснення її права на особисте і сімейне життя, недотор­канність житла, таємницю кореспонденції або незаконного посягання на її честь і гідність.
2. Дитина має право на захист закону від такого втручання або пося­гання.
Отже: жодна дитина не може бути об'єктом втручання в здійснення його права на особисте, сімейне життя, таємницю кореспонденції, право на честь і гідність, але в цій ситуації між мамою та донькою не склалися довірливі стосунки, в іншому разі донька про все розповіла б мамі сама. І мамі, і доньці слід налагодити стосунки між собою.

 Ситуація № 7.

Дійові особи: Донька ,  Мама.

Донька (чепуриться перед дзеркалом). Мама.  Куди це ти, доню, збираєшся? Донька.  До школи на дискотеку. Мама.  На яку дискотеку? А уроки вже зробила?
Донька. Мамо, які уроки? Завтра ж субота. І крім того, після важкого навчального тижня я маю право на відпочинок.

Учитель.  Що говориться в Конвенції про право на відпочинок?
Стаття 31
1. Держави-учасниці визнають право дитини на відпочинок і дозвілля, право брати участь в іграх і розважальних заходах, що відповідають її віку, та вільно брати участь у культурному житті та займатися мистецтвом.
2. Держави-учасниці поважають і заохочують право дитини на всебічну участь у культурному і творчому житті та сприяють наданню їй від­повідних і рівних можливостей для культурної і творчої діяльності, дозвілля і відпочинку.
Отже: діти мають право на відпочинок і дозвілля, брати участь в іграх і розважальних заходах, відповідно до їхнього віку.

 Ситуація № 8.

Дійові особи: Дівчина  1, Дівчинка  2.
Дівчина 1. Привіт! Дивись, що в мене є. (Показує аркуш паперу.)
Дівчина 2. А що це таке?
Дівчина 1. Це — статут новоствореної організації «Веселі та кміт­ливі».
Дівчина 2. А хто ж її створив?
Дівчина  1. Ми, група дівчат-старшокласниць 8-Вкласу.
Дівчина 2. Але хіба можна дітям самим без дорослих створювати свої організації?
Дівчина 1. Звичайно, можна. Про це навіть у Конвенції про права ди­тини йдеться.

Учитель. А й справді, чи мають право діти на створення дитячих ор­ганізацій?

Стаття 15
1. Держави-учасниці визнають право дитини на свободу асоціацій і свободу мирних зборів.
Отже: діти мають право створювати дитячі організації відповідно до їх­нього віку.

 Ситуація № 9.

Дійові особи: Дівчина  1,  Дівчина  2,

Дівчина 1. Слухай, ти знаєш, до нашого класу прибула новенька дів­чинка. Ти б її бачила: ноги криві, фігури зовсім ніякої, на голові — два мишині хвостики, а на обличчі отакенні окуляри! Викопана Катя Пушкарьова! Страховисько, та й годі!
Дівчина 2. Олю, але ж це негарно так казати. Можливо, і ти для когось здаєшся смішною.
Дівчина 1.А що тут такого? Я просто висловила свою думку, маю на це право!

Учитель.  Прокоментуйте цю ситуацію.

 Стаття 13
1. Дитина має право вільно висловлювати свої думки; це право включає свободу шукати, одержувати і передавати інформацію та ідеї будь-якого роду незалежно від кордонів в усній, письмовій формі чи за до­помогою інших засобів на вибір дитини.
2. Здійснення цього права може зазнавати деяких обмежень, проте ними можуть бути лише ті обмеження, які передбачені законом і необхідні:
а) для поваги, прав і репутації інших осіб або                      
б) для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я або моралі населення.
Отже: діти мають право на висловлювання своєї думки, але якщо це не порушує прав і гідності інших людей.

Учитель.  Отже, завершуючи нашу розмову, ще раз назвемо ваші пра­ва, закріплені в Конвенції про права дитини і доповнимо новими листочками наше «дерево знань»

Право на життя та ім'я.
Право на освіту.
Право на охорону здоров'я.                
Право на охорону від утручання в особисте життя.
Право на зростання та виховання в родині.
Право на захист від жорстокого ставлення та насильства.
Заборона дискримінації дітей.
Право на користування благами соціального забезпечення.
Право мати та вільно висловлювати свої погляди.
Право на спілкування.
Право на відпочинок.
Право захисту своїх інтересів у суді.
Право на захист від наркоманії, примушення до бойових дій, проститу­ції, залучення до примусової праці.
Розв’язання правових ситуацій
Визначте які права дітей порушені.
Задача №1
Немовля на вокзалі
На порозі вокзалу лежала картонна коробка з якої долинав дитячий крик. То було тепло зодягнене немовля поряд з яким лежала записка:    «Потурбуйся про мене». Батьків дитини не знайшли.
Задача №2
Лариса, мати 3-річного Олега, несподівано зустріла колишню подругу.Жінки жваво розмовляли і не помітили як Олег, граючись м’ячиком вибіг на залізничну колію . Дитина опинилась в небезпеці.
    
Учитель. Пам’ятайте, що безвихідних ситуацій не буває, потрібно лише поважати права інших.Вихід потрібно шукати. Кожен з вас повинен знати, що свої права можна і треба захищати.
Давайте складемо пам’ятку “Куди звернутись для захисту своїх прав»
1.До дорослих , яким довіряєте.
2.До поліції.
3.До психолога навчального закладу.
4.До ради опіки
5.До опікунської ради навчального закладу.
6.До товариства Червоного Хреста.
Існує й багато інших прав, які ви маєте знати й реалізовувати щодня. Але пам'ятайте: ваші права не мають порушувати права інших людей. Ці права гарантуються державою. Із віком у вас з'являються обов'язки та відповідальність. Існує також багато законів, у яких закріплюються ваші обов'язки. Незнання законів не звільняє вас від відповідальності.