Усі терміни для ЗНО 2018

Тема 1. Вступ до історії

Історія – наука, що вивчає минуле людства на основі матеріальних, усних  та писемних джерел.

Хронологія – 1)наука про час;

2)як загальне поняття: послідовність історичних подій у часі; часослів'я, опис і вивчення того, як саме відбувалися певні події в часі (історично).

Історичні джерела – це носії інформації, за якими вчені з’ясовують умови життя в попередні часи.

Археологія – наука, що вивчає минуле за речовими історичними джерелами
речові (матеріальні) пам'ятки та реконструює за ними давню історію людства.

Цивілізація - людська спільнота, яка впродовж певного періоду часу має стійкі особливі риси в соціально-політичній організації, економіці та культурі, спільні духовні цінності та ідеали, ментальність (світогляд).

Тема 2. Стародавня історія України

Археологічна культура – це комплекс подібних між собою археологічних пам’яток, що відносяться до одного часу і поширені в певній місцевості.

Палеоліт - давня кам'яна доба, початковий і найтриваліший період історії людства. Кінець палеоліту датується ХІІ – Хтис. до н.е.

Мезоліт – середня кам’яна доба, період кам’яної доби (ХІІ-VIIтис. до н.е.), що був перехідним між палеолітом і неолітом. Винайдено лук і стріли. З’явилися перші навички у виробленні глиняного посуду.

Неоліт - новий кам'яний вік, заключний період кам’яної доби (X-поч.IIIтис. до н.е.). Початок переходу від привласнюючих форм господарства до відтворювальних, створюються культурно-історичні області, широко поширюються вироби із кераміки. На території України неоліт датується VIII – IVтис. до н.е.

Неолітична революція - історичний період переходу в епоху неоліту від привласнюючого до відтворюючого типу господарства, це пов'язано з виникненням тваринництва, землеробства. Цей процес сприяв виникненню міських поселень, ремесел та писемності.

Енеоліт – мідна доба, назва перехідного часу від заключного періоду кам’яної до бронзової доби, характеризується появою виробів із міді. Поруч із мідними знаряддями праці одночасно використовувалися і кам’яні, які переважали. Найдавніші мідні предмети датуються VІІІ – Vтис. до н.е. На території України енеоліт датується IV – ІІІтис. до н.е. Період формування великих спільних за походженням суспільних об’єднань, розквіту патріархату.

Бронзовий вік - історичний період (кінець IV — поч.I тис. до н. е.), який характеризується виготовленням і використанням бронзових знарядь праці і зброї, появою кочового скотарства, поливного рільництва, писемності, рабовласницьких держав. На території України бронзовий вік датується ІІІ – ІІтис. до н.е.

Ранній залізний вік – період ранньої історії людства (І тис. до н.е.), який характеризується використанням і поширенням виробів із заліза. На територію України техніку виготовлення і обробки заліза принесли кіммерійські племена.

Привласнююче господарство - перша в історії форма господарювання, коли люди споживали готові продукти природи: впольовували диких тварин, збирали їстівні рослини та плоди, рибалили.

Відтворювальне господарство - спосіб життя, який ґрунтується на землеробстві та скотарстві. У цьому випадку люди вже споживають продукти, створені власне ними: хліб, вирощенні овочі та фрукти, м'ясо та молоко свійської худоби.

Колонізація - заселення незайманих земель або захоплення чужих територій із подальшим їхнім заселенням.

Кочовики – окремі люди, спільноти або цілі племена і народи, що з економічних, традиційно-культурних або інших причин не мають постійного нерухомого житла і переміщуються з одного місця на інше.

Курган - високий земляний, рідше кам'яний,насип над стародавньою могилою.

Тема 3. Київська держава

Племінний союз - об'єднання кількох племен. Східнослов’янські племінні союзи об'єднувалися переважним чином на основі господарських.

Князь – у ранньому середньовіччі у слов’ян так називали воєначальника племені, союзу племен, військової дружини. З переходом від первісно-родових до феодальних суспільних відносин князівська влада почала переходити у спадок і стала позначати титул голови феодальної монархії. У пізніші часи так називали власника вищого шляхетського титулу.

Полюддя - збирання данини у формі натурального оброку з підлеглого населення в Київській Русі, що його провадив кожної осені київський князь або його намісник.

Язичництво - з давньоруської мови "народ", будь-яка політеїстична релігія. На Русі язичництво було поширене до насадження християнства. Його сутність полягала в обожненні сил природи й культі предків.

Християнство - один з напрямків єдинобожжя, який зародився на сході Римської імперії. Поряд з ісламом та буддизмом входить в число трьох світових релігій. Характерною особливістю християнства, яка відрізняє його від інших напрямків єдинобожжя, є віра в Ісуса Христа як втілення і прояв Бога заради спасіння всього людства і людського суспільства і настанови в істині. На відміну від християнства іслам та іудаїзм не визнають Ісуса Христа як одну з іпостасей Всевишнього.

Шлюбна дипломатія - встановлення дипломатичних зв’язків засобом укладання шлюбів між правлячими родинами.

Роздробленість – процес децентралізації на Русі, послаблення влади київського князя. Настала незабаром по смерті київського князя Мстислава Володимировича (1132), коли держава стрімко розділилася на півтора десятки земель і князівств. Була спричинена об'єктивним розвитком феодальних відносин у Давньоруській державі.

Віче – народні збори, на яких вирішувалися важливі народні справи.

Вотчинне землеволодіння – спадкове землеволодіння. Правовий статус "отчини" як родової власності, спадкового володіння певної князівської лінії було закріплено постановою Любецького з'їзду князів.

Бояри – представники родоплемінної знаті та верхівка дружинників, які займали друге, після князів, панівне становище в управлінні державою.

Смерди – члени громади, вільні селяни, які жили на власних землях і княжих наділах

Ізгої – категорія неповноправних людей у Київській державі в 11-12 ст., які вийшли з свого звичайного суспільного середовища у зв'язку з різними обставинами. За “Церковним статутом”. кн. Всеволода Мстиславича (12 ст.) І. ставали: попович, який не вивчив грамоти; холоп, що викупився, але не мав засобів на життя; купець, що заборгував; князь, позбавлений уділу. В 14 ст. І. як окрема категорія людей перестали існувати.

Закупи – категорія феодальнозалежних селян у Русь Русі в 11-12 ст. і в Україні в 14-16 ст. B Русі називалися люди, які брали у феодала позику (купу) і за це мусили виконувати йому феодальні повинності. За Руська Правда"Руською Правдою" мали майно, могли входити в договірні відносини. Землевласник мав право застосовувати проти фізичну силу, але не міг його вбити. За останнім запишалось право оскаржити дії феодала у княжому суді. дозволялось піти від феодала, щоб заробити гроші для сплати боргу. отримував від землевласника знаряддя праці і коня та був зобов'язаний працювати на його полі. Сплата боргу робила вільним, хоча умови виплати залишалися невідомими. Коли до повернення боргу тікали від феодала, він мав право повернути їх назад і перетворити на холопів.

Ікони - живописне, мозаїчне або рельєфне зображення Ісуса Христа, Богородиці, святих і подій Святого Письма.

Мозаїка – зображення або визерунок, зроблений з окремих, щильно припасованих один до одного і закріплених на цементі або мастиці різнокольорових шматочків скла, мармуру, камінців і т.ін.

Фреска – картина, написана фарбами по свіжій вологій штукатурці.

Книжкова мініатюра – художнє оздоблення рукописів, зроблений від руки малюнок, багатобарвна ілюстрація або заставка, кінцівка. Видатні зразки книжкової мініатюри - Остромирове євангеліє (1056 – 1057рр.), Ізборник Святослава (1073р.)

Билини - руські народні епічні пісні

Літопис – історичний твір, в якому розповідь про події та факти подаються за роками.

Дружина – збройний загін у Русі, що становив постійну військову силу у князя

Тема 4. Галицько-Волинська  держава. Монгольська навала

Ярлик – грамота хана Золотої Орди, що надавала  право підлеглому на володіння його підконтрольною територією.

Баскак – монголо-татарський воєначальник, урядовець і намісник золотоординського хана. На українських землях з'явилися після падіння Києва (1240). В 2-й половині 13 — на початку 14 століття провадив облік населення та збирав данину в давньоруських землях. Часто втручалися у взаємовідносини між князями, чинили суд і розправу. Баскаки поділялися на великих і малих, мали військові загони.

Тема 5. Литовсько-Руська держава. Українські землі у складі  іноземних держав (др.пол. ХІV – пер.пол ХVІст.)

Шляхта - привілейований суспільний соціальний стан, форма аристократії, який утворився на основі зближення родової знаті з військовослужилою верствою і отримала значні пільги.

Магдебурзьке право – міське право, за яким міста частково звільнялися від підпорядкування центральній адміністрації, влади феодалів і створювали органи самоврядування.

Магістрат – міське самоврядування.

Цехи – об’єднання міських ремісників однієї чи споріднених спеціальностей для захисту своїх інтересів, виробництва й збуту своїх товарів.

Дике поле -  історична назва незаселеної території Південноукраїнського степу. Виникла в XVI ст., коли відбувалася військово-трудова колонізація цього регіону козацтвом після монголо-татарської навали.

Козак – термін тюркського походження, що означає вільну людину, шукача пригод, бурлаку; водночас уживався на означення охоронця кордонів, вправного вояка тощо.

Тема 6. Українські землі у складі Речі Посполитої  др. пол. ХVI ст..

Воєводство - Адміністративна територіальна одиниця Речі Посполитої Очолював воєвода. На українських землях у складі Речі Посполитої існували Белзьке, Берестейське, Брацлавське, Волинське, Київське, Підляське, Подільське, Руське і Чернігівське воєводства.

Українське козацтво – організована військова сила, яка повстала з метою оборони українських земель (Поділля, Волині, Покуття, Галицької Русі тощо) від татарських орд. Поділялось на реєстрове та нереєстрове козацтво.

Реєстрове козацтво - частина українського козацтва, яка перебувала на державній військовій службі і була записана в окремий список — реєстр.

Запорізька Січ - військово-суспільний і духовний центр українського козацтва.

Козацька Старшина - військовий та адміністративний керівний орган Запорізької Січі, реєстрового козацтва, Гетьманщини, а також Слобідської України.

Клейноди – дорогоцінні знаки старшинської влади.

Греко-католицька церква – християнське об’єднання, створене Берестейською унією в 1569р.

Братство – релігійно-громадська організація міського населення при православних (згодом і греко-католицьких) парафіях в Україні та Білорусі.

Полемічна література - підбірка текстів різних авторів, у яких обговорюються проблемні питання релігійної дискусії між католицькою та православною церквами з метою їх об'єднання.

Тема 7. Українські землі у складі Речі Посполитої  (перша половина  ХVIІ ст..)

Панщина – примусова неоплачувана праця залежних селян у господарстві пана-землевласника.

Фільварок – шляхетське господарство, в якому використовувалася праця покріпачених селян.

Золотий спокій - Період с 1638-1648, коли не було значних виступів козаків (Назва дана поляками).

Тема 8. Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини XVII століття

Національно-визвольна війна - назва історичного періоду 1648—1657 років та повстання під проводом Богдана Хмельницького, під час яких Річ Посполита втратила контроль над центральною частиною українських етнічних земель, на базі яких постала козацька держава «Військо Запорозьке» на чолі з гетьманом, що проіснувала до 1760-их років.

Військо Запорізьке - у XVI столітті офіційна назва козацького війська з центром у Запорозькій Січі, а з середини XVII століття — української козацької держави на чолі з гетьманом.

Гетьманщина - українська козацька держава.

Покозачення - процес переважно самовільного набуття козацьких прав представниками інших соціальних груп і верств українського суспільства, що наприкінці 16 — у 18 ст. становив одну із провідних тенденцій соціального розвитку.

Тема 9. Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр.. XVІІ століття

Руїна – період історії України кінця XVIIст., що відзначився розпадом української державності і загальним занепадом. В наслідок громадянської війни територію України по Дніпру було поділено на дві частини – Лівобережну і Правобережну.

Великий згін - насильне переселення (депортація) мешканців Правобережжя (Подніпров'я) на Лівобережну Україну організоване гетьманом Іваном Самойловичем у 1678–1679 рр.

Тема 10. Українські землі наприкінці XVІІ – у першій половині XVІІІ ст.

Конституція – основний закон країни, який визначає державний устрій, порядок і принципи функціонування представницьких, виконавчих та судових органів влади, виборчу систему, права й обов'язки держави, суспільства та громадян. Інші закони держави, як правило спираються на конституцію

Малоросія - у ХVІІІ ст. в Російській імперії так почали позначати Лівобережну Україну. Назви Малоросія, малоросійський, малоросіяни вживалися стосовно всієї підросійської України упродовж XIX і поч. XX ст. "Малоросія" виведено від назви "Мала Русь", якою у ХIV ст. візантійці називали Західноукраїнські землі (Галицько-волинське князівство) через створення в межах загальноруської мітрополії власної мітрополії: Київську митрополію називали Велика Русь ( в грецькій огласовці — Росія), Галицьку – Мала Русь.

Малоросійська колегія - колегія Російської імперії, утворена 1722 року замість Малоросійського приказу для контролю за діяльністю українського гетьмана і генеральної старшини.

Козацьке бароко - назва архітектурного стилю, що був поширений в українських землях Війська Запорозького у XVII—XVIII ст. Виник унаслідок поєднання місцевих архітектурних традицій та європейського бароко.

Козацькі літописи - історико-літературні твори 2-ї половини XVII — середини XVIII століття, присвячені козацьким війнам.

Тема 11. Українські землі в другій половині ХVІIІ століття

Нова (Підпільненська) Січ - адміністративний і військовий центр запорозького козацтва в 1734—1775 роках. Остання Запорозька Січ, створена з дозволу та під контролем Російського уряду.

Паланка – адміністративно-територіальна та господарська одиниця Війська Запорозького Низового

Зимівник – господарство фермерського типу, ведене на запорозьких землях старшинами і козаками.

Задунайська Січ - військово-державна організація колишніх запорозьких козаків, яка виникла після зруйнування царськими військами Нової Січі й ліквідації Запорізького козацького війська у червні 1775 року в нижній течії Дунаю.

Коліївщина - селянсько-козацьке повстання на Правобережній Україні у 1768 році проти кріпосницького, релігійного та національного гніту шляхетської Польщі.

Тема 12. Українські землі у складі Російської імперії наприкінці  ХVІIІ – у першій половині ХІХ століття.

Промисловий переворот - перехід від ручного, ремісничо-мануфактурного до великого машинного фабрично-заводського виробництва, який обумовив підвищення продуктивності праці і збільшення значення у суспільному житті буржуазії та пролетаріату.

Нація – історична спільність людей, основана на основі спільності території, яку вони населяють, мови, особливостей культури і характеру, економічних зв’язків.

Національне відродження – культурно-політичний процес, у ході якого етнос (народ) починає відчувати себе як нація.

Національна ідея - національна ідея українців, що виражає прагнення українців до власного самовираження, наявності власної держави і т.д.

Масонство – суспільний морально-етичний рух у вигляді закритої організації, який сповідує ідею Бога – Великого Майстра Всесвіту. Основні принципи руху – свобода, рівніть, братерство. В Україні масонство поширюється в кін. ХVIII ст. Центром руху став Київ.

Декабристи – офіцери російської армії які за допомогою збройної сили планували встановити у Росії конституційний лад.

Тема 13. Західноукраїнські землі у складі Австрійської імперії наприкінці  ХVІIІ – у першій половині ХІХ століття.

Будителі - активісти національного, культурного й мовного відродження на  західноукраїнських землях.

Революція - швидка радикальна зміна всієї самостійної органічної або неорганічної системи. Революція на відміну від реформи змінює всю систему, а не окрему її частину.

Весна народів(весна націй) - низка революцій, що прокотилися Європою у 1848 році. Весна Націй досі залишається наймасштабнішою у європейській історії хвилею революцій, проте в зв'язку з політичними реакціями, у всіх випадках влада була відновлена протягом року.

Тема 14. Культура України  наприкінці  ХVІIІ – у першій половині ХІХ століття.

Романтизм - ідейний рух у літературі, науці й мистецтві, що виник наприкінці ХVIII ст. у Німеччині, Англії й Франції. На території України поширився з поч. ХІХ ст. Характерні ознаки романтизму - заперечення раціоналізму, відмова від суворої нормативності в художній творчості, культ почуттів людини. Його ідеологія спирається на культ індивідуалізму, на підкреслену, загострену увагу людської особистості, до психологічних проблем її внутрішнього "Я".

Класицизм - художній напрям (течія) у мистецтві та літературі XVII — початку XIX ст., для якого характерними є громадянська тематика, суворе дотримання певних творчих норм і правил.

Тема 15. Наддніпрянська  Україна  в другій  половині ХІХ століття.

Київська козаччина - масовий селянський рух у Київській губернії та Чернігівській губернії 1855, спрямований проти національної і соціальної політики російського уряду в Україні.

Приводом до селянських виступів стало опублікування під час Кримської війни 1853—56 роках царського маніфесту, який закликав формувати народне ополчення і вирушати на війну. Серед селян Київщини почали поширюватися чутки про те, що, записавшись в ополчення (в “козаки”), вони будуть звільнені від кріпосної залежності і одержать поміщицькі землі та майно. Селяни складали списки “вільних козаків”, відмовлялися відробляти панщину і виконувати розпорядження місцевої адміністрації, створювали власні виборні органи самоврядування (“сільські громади”).

Земства - виборні органи місцевого самоврядування (земські збори, земські управи) в Російській імперії та Російській Республіці. Введені земською реформою 1864р.. Завідували освітою, охороною здоров'я, будівництвом доріг тощо. Скасовані у 1918р. декретом Радянського уряду.

Громадівський рух – суспільно-культурницька діяльність напівлегальних, непартійних об’єднань "громад" у др. пол. ХІХст. Одним з головних напрямків діяльності громад була організація україномовних недільних шкіл для дорослих, організація бібліотек, семінарів та друкування україномовної літератури. Являє собою організаційну форму українського національно-визвольного руху 60-90-х рр. ХІХст.

Тема 16. Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії   в другій  половині ХІХ століття.

Трудова міграція - переміщення працездатної особи, що супроводжується перетинанням державного кордону (зовнішня трудова міграція) або меж адміністративно-територіальних одиниць країни (внутрішня трудова міграція), з метою працевлаштування на певний термін.

Політична партія – добровільне об’єднання людей, що представляє волю певної соціальної групи, прагне оволодіти державною владою, впливати на формування та політику органів держави відповідно до своєї програми розвитку суспільства.

Українофіли – представники суспільно-політичного руху українофільства (60-80-ті рр. ХІХст.), прихильники української ідеї. Головне гасло Україна "була, є і буде". Себе українофіли називали "народолюбцями".

Москвофіли – суспільно-політичний рух на Західній Україні, представники якого вірили у прогресивну роль Росії в житті всього слов’янства і заперечували існування українського народу. Пропагували ідею "єдиної, неподільної російської народності" від Карпат до Камчатки. Отримував широку фінансову підтримку з боку російського уряду.

Народовці - суспільно-політична течія серед молодої західно-української інтелігенції ліберального напрямку, що виникла в 60-х роках ХІХст. у Галичині. Діяльність народовців спрямовувалася на розвиток національної самосвідомості українців. Підтримували контакти із наддніпрянськими громадівцями.

Радикали - суспільно-політична течія серед молодої західно-української інтелігенції , що захищаючи інтереси селянства, вони виступали за ліквідацію залишків кріпацтва, передачу селянам поміщицьких земель, сервітутних угідь. Радикали роз'яснювали робітникам, як їх експлуатують капіталісти, а тому переконували їх у необхідності й неминучості соціалізму — ладу, що забезпечить соціальну справедливість. Їхня діяльність не залишилася непоміченою властями.

Нова ера – порозуміння між Австро-Угорським урядом і українськими громадівцями. У відповідь на лояльність українців до Австрійської влади остання мала з однаковою прихильністю ставитися як до поляків, так і до українців. Передбачалося надання українцям певної кількості місць в Австрійському парламенті і Галицькому сеймі, розширення прав української мови в адміністрації та судах, відкриття трьох українських гімназій, збільшення кількості українських кафедр у Львівському університеті та ін. Активні поборники з української сторони – В.Антонович, О.Барвінський, О.Кониський. "Нова ера" не подолала україно-польських суперечностей і у 1894р. сторони відмовилися від новоерівської політики. Лише частина передбачених в угоді заходів була виконана.
Тема 17. Культура України   в другій  половині ХІХ - на початку ХХ століття.

Меценат – римський політичний діяч І ст. до н.е., який щедро підтримував письменників і поетів. У переносному значення слово "меценат" – покровитель мистецтва і літератури.

Професійний театр – у сучасному розумінні класичний театр. Перший професійний театр в Україні "Руська бесіда" відкрився у 1864р. у Львові. У 1882р. з ініціативи М.Кропивницького в Єлисаветграді почала працювати перша українська професійна трупа – Товариство українських акторів.

Реалізм - стиль і метод у мистецтві й літературі, який прагне до найдокладнішого опису спостережених явищ, без ідеалізації. В Український літературі реалізм поширюється з др.пол. ХІХст. І зокрема у творах М.Вовчок, І. Франка, І.Нечуя-Левицького.

Модернізм – напрям у мистецтві, якому притамання заперечення реалізму, традиційних форм, пошук нових естетичних форм.

Тема 18. Наддніпрянська Україна в 1900-1914рр.

Монополія – виключне право окремої особи, групи людей, держави тощо на виробництво, торгівлю, промисел і т.п.

Хутір – вид сільського поселення, господарство (подвір'я) з належною до нього землею іншими словами - мале сільське, часто однодвірне поселення поза селом.

Відруб - земельна ділянка в Росії початку 20 ст, що виділялась з громадської надільної землі в приватну власність окремим селянам. Відруби виникли в результаті здійснення столипінської аграрної реформи .

Чорносотенці - збірна назва для низки російських монархічних і ультранаціоналістичних організацій, що виникли після революції 1905 року в Російській імперії. «Чорна сотня», члени реакційної громадської організації в Росії на початку 20 ст, яка, виступаючи за збереження непорушності самодержавства на базі великодержавного шовінізму, в боротьбі з революційним рухом, доповнювали каральний апарат царизму.

Страйк - організоване масове або часткове припинення роботи чи інша протидія нормальному (традиційному) перебігу виробничого процесу з метою домогтися виконання певних вимог.

Тема 19. Західноукраїнські землі в складі Австро-Угорської імперії  в 1900-1914рр.

Народне віче - народні збори, які скликалися для вирішення важливих для суспільства і держави питань у Австро-Угорській імперії.

Тема 20. Україна в Першій світовій війні

Світова війна - глобальне протиборство коаліцій держав із застосуванням засобів збройного насильства, що охоплює велику частину країн світу. Термін зазвичай відносять до двох безпрецедентних конфліктів, що відбувалися протягом 20-го сторіччя Першої світової війни (1914-1918рр.) та Другої світової війни (1939-1945рр.).

Галицько-Буковинське генерал-губернаторство - тимчасова адміністративно-територіальна одиниця, створена царським урядом Російської імперії наприкінці 1914р. на відвойованих російськими військами землях Галичини, Буковини і Посяння з центром у місті Чернівці. Проіснувало до 1917р. Одним з основних завдань російської окупаційної адміністрації стало нищення українства в усіх його проявах – політичному, релігійному і культурному. За постановою російського генерал-губернатора відбувалися масові депортації української інтелігенції в глиб Росії.

Тема 21. Українська революція

Автономізація – план перетворення незалежних радянських республік, які утворились в 1918-1920 рр. внаслідок громадянської війни на теренах колишньої Російської імперії, в автономні складові Російської Федерації.

Самостійники – учасники, прибічники національного руху, руху за незалежність своєї держави.

Універсали УЦР – звернення декларативно-програмного характеру до українського народу, опубліковані в 1917-1918 рр. Українською Центральною Радою.

Генеральний секретаріат - виконавчий орган, уряд, сформований Українською Центральною Радою. Заснований 15 червня 1917р.. До складу органу входило вісім генеральних секретарів яких очолював генеральний писар (В.Винниченко).

Вільне козацтво – національні добровільні військово-міліційні формування часів національно-визвольних змагань 1917 — 1921 років  в Україні.

Народний секретаріат – перший радянський уряд в України затверджений 17.12.1917.

Тема 22. Україна в боротьбі за збереження державної незалежності(1918-1921рр.)

Директорія - найвищий орган державної влади відродженої Української Народної Республіки, який діяв з 14 листопада 1918р. до 10 листопада 1920р. Директорія УНР прийшла на зміну гетьманату, який було повалено 14 грудня 1918р.

Соборність – усі етнічні землі зібрані докупи тією чи іншою державою.

Отаманщина - засилля неконтрольованих збройних формувань в умовах відсутності чи недостатньої міці державної влади. Термін вперше виник в описах нерегулярних підрозділів на теренах України у 1918—1923 роках.

"Воєнний комунізм" – здійснювані більшовиками в 1917 – 1921рр. соціально-економічні перетворення на підконтрольний ним території колишньої Російської імперії. Ця політика передбачала: проведення повної націоналізації всіх підприємств, мілітраризацію праці, жорсткий централізм, введення продрозверстки, скасування товарно-грошових відносин, натуралізацію в оплаті праці, урівнення в розподілі матеріальних благ.

Чортківська офензива - історична назва наступальної військової операції Української Галицької Армії (УГА) здійсненої в період з 7 по 28 червня 1919 року. Вона була однією з найзначніших наступальних операцій, що здійснила Галицька армія під час Українсько-польської війни в Галичині 1918—1919. 25 тисяч українських солдатів і офіцерів примусили відступити по всій лінії фронту більш ніж 100-тисячну польську армію, добре озброєну і оснащену французами. І тільки зовнішні чинники та брак матеріально-технічного забезпечення врятували супротивника від воєнної поразки.

Київська катастрофа -  30 - 31 серпня 1919 року у результаті неузгодженості дій УГА та армії УНР білогвардійці оволоділи Києвом. Ці події С. Петлюра згодом назвав "Київською катастрофою".

Тема 23. Українська РСР в умовах Нової  Економічної  Політики (1921-1928рр.)

НЕП - економічна політика, яка проводилася в Радянських республіках починаючи з 1921 року. Була прийнята весною 1921 року X з'їздом РКП(б), змінивши політику «воєнного комунізму», що проводилася в ході Громадянської війни. Нова економічна політика мала на меті відновлення народного господарства і подальший перехід до соціалізму. Головний зміст НЕП — заміна продрозкладки продподатком в селі, використання ринку і різних форм власності, залучення іноземного капіталу у формі концесій, проведення грошової реформи (1922—1924), в результаті якої рубль став конвертованою валютою.

Трест – найбільш централізована форма монополістичних об'єднань, в межах якої підприємства-учасники відмовляються від виробничої, комерційної, а інколи й юридичної самостійності і підпорядковуються єдиному управлінню. Реальна влада в тресті належить правлінню або головній компанії.

Індустріалізація - Індустріаліза́ція в УСРР - це комплекс заходів з прискореного розвитку промисловості у період другої половини 20-х до кінця 30-х років. Здійснювана, головним чином, за рахунок перекачування коштів із сільського господарства: спочатку завдяки «ножицям цін» на промислову і сільськогосподарську продукцію, а після проголошення курсу на форсування індустріалізації (1929р.) — шляхом продрозкладки. Особливістю радянської індустріалізації був пріоритетний розвиток важкої промисловості та воєнно-промислового комплексу.

Коренізація - політика залучення представників корінного населення радянських республік та автономій до місцевого керівництва та надання офіційного (а інколи — й панівного) статусу їхнім національним мовам. Проводилася у СРСР протягом 1920-х років. Політика започаткована XII з'їздом РКП(б) у квітні 1923 року в Москві. Прикладами коренізації стали, зокрема, українізація та білорусизація.

Автокефальна церква - православна церква, яка має цілковиту самостійність у розв'язанні організаційних і культових питань.

Тема 24. Утвердження тоталітарного режиму в 1929-1939рр.

Тоталітарний режим – режим, за якого державна влада здійснюється шляхом обмеження або порушення основних прав людини, усунення легальних можливостей для вільного виявлення і врахування інтересів усіх груп населення; зосередження неконтрольованої населенням державної влади в руках правлячої верхівки або однієї особи.

П’ятирічка - або П'ятирічний план - метод планування розвитку СРСР, що включає розробку цільових показників соціально-економічного розвитку на термін 5 років.

Форсована індустріалізація – створення великого машинного виробництва, передусім важкої промисловості (енергетики, металургії, машинобудування, нафтохімії та інших базових галузей) прискореними темпами. Форсована індустріалізація проводилася в СРСР в кін.20 – поч.30-х рр. з метою подолання економічної відсталості, здобуття техніко-економічної незалежності СРСР, створення економічної бази для побудови комунізму, забезпечення всебічної обороноздатності СРСР й перетворення його на наймогутнішу державу світу. Індустріалізація здійснювалась на основі не реальних планів екстенсивним шляхом: не за рахунок новітньої техніки і технологій, а за рахунок будівництва великої кількості підприємств, збільшення кількості працюючих.

Стаханівський рух - масовий робітничий рух за підвищення продуктивності праці, досягнення високих виробничих показників започаткований у 1935р. на Донбасі.

Колективізація - створення великих колективних господарств на основі селянських дворів. Передбачалося, що результатом колективізації стане ріст виробництва сільськогосподарської продукції на 150% і знищення приватного господарства на селі (буржуазного елементу).

Розкуркулення - операція експропріації селянських господарств у 30-ті роки XX, складова частина примусової колективізації. Формально спрямована проти найзаможніших селян, т.зв. куркулів, на практиці вилилась у репресії проти значної кількості середняків, які в Україні складали дві третини селян.

Закон про п’ять колосків - репресивний радянський закон часів Голодомору, який передбачав за розкрадання колгоспного і кооперативного майна «розстріл із конфіскацією всього майна і з заміною за пом'якшуючих обставин позбавленням свободи на термін не нижче 10 років з конфіскацією всього майна». Амністія заборонялась. На літо 1933р. за цим законом було засуджено 150000 осіб. Зокрема, засуджували дітей, які намагалися знайти хоч якусь їжу.

Голодомор - масовий, навмисно зорганізований радянською владою голод, що призвів до багатомільйонних людських втрат у сільській місцевості на території Української СРР та Кубані, переважну більшість населення якої становили українці. Викликаний свідомими і цілеспрямованими заходами вищого керівництва Радянського Союзу і Української СРР на чолі зі Сталіним, розрахованими на придушення українського національно-визвольного руху і фізичного знищення частини українських селян.

Чорна дошка –  статус села чи району на території Української СРР, який передбачав блокаду та посилений терор голодом цивільного населення під час геноциду українського народу 1932—1933 роки. Присвоювався комуністичним режимом населеним пунктам та районам, які чинили опір примусовій колективізації, масовим актам беззаконня влади, зокрема повного вилучення харчових продуктів у мешканців села чи цілого району, що призводило до голодної смерті громадян.

Розстріляне відродження - духовно-культурне та літературно-мистецьке покоління 20-х рр. XX ст. в Україні, яке дало високохудожні твори у галузі літератури, філософії, живопису, музики, театру, і яке було знищене сталінським режимом.

ГУЛАГ - (рос. Главное управление исправительно-трудовых лагерей, трудовых поселений и мест заключения) — у СРСР у 1934–1956 роках підрозділ НКВС, який керував системою виправничо-трудових (офіційна назва у 1920-х роках — концентраційних) таборів.

Паспортна система - заходи щодо документування (обліку та легітимації з боку держави) громадян.

Соціальний реалізм - термін, що закріпився у радянському мистецтвознавстві для позначення художнього методу та стилю, що панував у СРСР з 30-х років XX сторіччя.

Тема 25. Західна Україна в 1921-1939рр.

Осадництво – аграрна політика Польського уряду спрямована на послаблення економічної бази українського селянства і зміцнення польського елементу на селі в Західній Україні та Західній Білорусі. Польські переселенці з числа військових мали можливість безкоштовно отримати до 45 га землі на Західній Україні, а переселенці-добровольці придбати землю за пільговою ціною в кредит на 30 років зі звільненням від оплати у перших 5 років володіння.

Пацифікація - репресивна акція, проведена польською владою у вересні-жовтні 1930р. за наказом Юзефа Пілсудського, із застосуванням поліції та армії проти українського цивільного населення Галичини. Пацифікація була проведена у відповідь на «саботажну акцію» ОУН і супроводжувалась масовими арештами, побиттям людей, закриттям і руйнуванням українських установ в Галичині. Наслідком акції стала подальша значна радикалізація українського руху опору на західно-українських землях.

Русинство – громадський рух на Закарпатті представники якого вважали жителів краю окремим слов’янським народом.

Таємний університет - український нелегальний вищий навчальний заклад у Львові. Заснований у липні 1921 року, існував до 1925 року.

Політична еміграція - вимушена чи добровільна зміна місця проживання людей (емігрантів, переселенців), переселення зі своєї батьківщини, країни, де вони народилися і виросли в інші країни глобального суспільства через політичні переконання.

Тема 26. Україна під час Другої світової війни (1939-1945рр.)

Радянізація - насильницьке насаджування на певній території норм економічного, суспільно-політичного, культурного життя, що було характерним для тоталітарного Радянського Союзу.

Новий порядок – окупаційна політика нацистської Німеччини на завойованих нею територіях. Окупаційна політика проводилась згідно з планом "Ост". На території України було утворено рейхскомісаріат "Україна", західноукраїнські землі було приєднано до польського генерал-губернаторства. Нацисти прагнули створити на завойованих територіях "життєвий простір для німецької нації". Місцеве населення планувалося перетворити у рабів, інтелігенцію ліквідувати. На окуповані території мали намір переселити близько 10млн. німців, а місцевих жителів передбачалося залишити близько 14млн. чол.

План Барбаросса - кодова назва плану блискавичної війни Третього Рейху проти СРСР.

Мобілізація - комплекс заходів, спрямованих на переведення державної інфраструктури та військових сил країни у військовий стан у зв'язку з надзвичайними умовами всередині країни або ж за її межами. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Евакуація – система заходів. Що проводилась в початковий період війни із зони, яка була найвразливіша до ударі противника у східні регіони країни. під евакуацію потрапили не лише населення, але й промислові підприємства, культурні та наукові установи, запаси продовольства, сировина та інші мінеральні ресурси.

План "Ост" - секретний план уряду Третього Рейху з проведення освоєння земель Східної Європи, і її німецькій колонізації після перемоги над СРСР. Розроблений у 1941 р.

Голокост – знищення значної частини єврейського населення Європи внаслідок нациської політики геноциду в 1939 – 1945рр.

Колабораціонізм – добровільне співробітництво окремих груп чи прошарків населення із загарбниками на територіях окупованих ними країн.

Рух Опору - поняття, що вживається на означення підпільної і повстанської боротьби народів Європи проти окупації Німеччиною та її союзниками. З початку 1960-х pp. під поняттям рух опору розуміється боротьба за національні, політичні та громадянські права народів, що перебували під контролем комуністичних режимів СРСР, країн Східної Європи.

Український штаб партизанського руху (УПШР) - орган керівництва радянськими партизанськими формуваннями України часів радянсько-німецької війни. Створений 30 травня 1942 року постановою Ставки Верховного Головнокомандування СРСР.

Похідні групи - були створені ОУН («мельниківцями») та ОУНР («бандерівцями») з метою організації зі свідомих українців на українських землях органів місцевого самоуправління під час Другої Світової війни. Організацією Похідних Груп ОУНР та їх керівництвом займався штаб на чолі з В. Куком (псевдо: Коваль, Леміш). Діяльністю ОУН на Наддніпрянщині керував Олег Кандиба (Ольжич).

Поліська Січ - підпільна збройна формація, створена УПА  на Поліссі (Північна Україна) влітку 1941 року, в селі Немовичі Сарненського р-ну, що на Рівненщині.

Східний вал – оборонна лінія німецької армії, від Балтійського до Чорного моря, що проходила в Україні по річці Дніпро.

Випалена земля - метод ведення війни за допомогою знищення всього корисного, того що може слугувати життєзабезпеченню або існуванню як військ противника, так і цивільного населення — на території, яку може бути зайнято противником. До цього відносять знищення запасів харчових продуктів та врожаю, забруднення або отруєння джерел питної води, знищення інфраструктури — шляхів та засобів транспорту, техніки, будівель та житла, іноді навіть цілих міст.

Депортація – примусове, за наказом органів державної влади, виселення осіб чи груп населення, а інколи й народів, із місць постійного проживання.

Тема 27. Україна в перші повоєнні роки (1945 – 1950-ті рр..)

Відбудова -  період в історії СРСР з 1945 по 1953 рр., що характеризувався відбудовою усіх сфер економіки країни.

Операція "Вісла" - етнічна чистка, здійснена у 1947 році під керівництвом Радянського Союзу, Польщі, Чехословаччини. Полягала у примусовій депортації (виселенні) з використанням збройних сил вказаних країн українців з Лемківщини, Посяння, Підляшшя і Холмщини на ті території у західній та північній частині польської держави, що до 1945р. належали Німеччині, а також у різні регіони СРСР.

Ждановщина – радянська ідеологічна кампанія запроваджена секретарем ЦК КПРС А.Ждановим в 1946р. Вона спрямовувалася на відновлення ідеологічного контролю над суспільством, який було послаблено за часів ІІ Світової війни. Згодом перетворилася на культурну настанову, за якої усі радянські митці, письменники та інтелігенція в своїй творчості мали притримуватись основної лінії Партії. Ця настанова передбачала переслідування митців, що відхилялися від цієї генеральної лінії. Метою заходів були - нейтралізація патріотично налаштованої інтелігенції, культурно-ідеологічна ізоляція країни, зміцнення тотального контролю над суспільством, відтворення образу зовнішнього і внутрішнього ворога.

Лисенківщина – політична кампанія (сер.30-х – поч.60-х рр. ХХст.) з переслідування групи генетиків. Вона включала у себе заперечення науки генетики та тимчасову заборону генетичних досліджень в СРСР. Кампанія отримала назву від Т.Д.Лисенка, який став її символом. У переносному значенні лисенківщина – це будь яке адміністративне переслідування вчених за їх політично "некоректні" наукові погляди.

Холодна війна - глобальна геополітична, економічна та ідеологічна конфронтація між Радянським Союзом і його союзниками, з одного боку, та США, країнами Західної Європи і їх союзниками — з іншого, що тривала з середини 1940-х до початку 1990-х років, призвела до розпаду СРСР та переросла в сучасне протистояння між Росією та Заходом.

Тема 28. Україна в умовах десталінізації(1953-1964рр.)

Десталінізація - процес ліквідації та розвінчання культу особи і сталінської політичної системи, створеної радянським лідером Йосипом Сталіним.

Культ особи - безмірне звеличення особи, сліпе поклоніння, а іноді й обожнювання людини, яка займає найвище становище в політичній чи релігійній ієрархії, надмірне перебільшення заслуг, функцій і ролі лідера.

Лібералізація - послаблення державного контролю над різними видами діяльності.

Політична реабілітація - поновлення доброго імені, репутації несправедливо заплямованої або безпідставно звинуваченої людини. По смерті Сталіна були вжиті заходи для поновлення доброго імені жертв сталінського терору як після їх смерті, так і за життя. Було реабілітовано багато несправедливо засуджених українських письменників, митців та деяких учених, більшість з яких репресованих за час «культу особи» Сталіна. Реабілітації не підлягали керівники і співробітники великих політичних опозицій 1920 і 1930-х pp.

Відлига - неофіційна назва періоду історії СРСР, що розпочався після смерті Й. Сталіна (друга половина 1950-х — поч.1960-х рр.). Його характерні риси - певний відхід від жорсткої Сталінської тоталітарної системи, спроби її реформування в напрямку лібералізації, відносна демократизація, гуманізація політичного та громадського життя. В цей період засуджено культ Сталіна, реабілітовано велику кількість політв’язнів, повернутто депортовані народи.

Раднаргоспи - ради народного господарства, державні органи територіального управління й планування промисловістю УРСР і СРСР, що існували 1918–1931рр. і 1957–1965рр..

Шістдесятники - назва нового покоління радянської та української національної інтелігенції, що ввійшла у культуру та політику в СРСР в другій половині 1950-х рр. — і найповніше себе творчо виявила на початку та в середині 1960-х років. Вони являли собою внутрішню моральну опозицію до радянського тоталітарного державного режиму
Дисидентство - рух, учасники якого в Україні виступали за демократизацію суспільства, за вільний розвиток української мови та культури, реалізацію прав українського народу на власну державність.

Хрущовки - зазвичай п'ятиповерхові панельні і цегляні будинки без технічного поверху, ліфту і сміттєпроводу, що почали масово споруджуватися в СРСР під час правління Микити Сергійовича Хрущова, за що і отримали в народі його ім'я.

Тема 29. Україна в період загострення кризи радянської системи (1965-1985рр.)

Застій - назва одного з останніх періодів існування радянської економічної та політичної системи (середина 1970 - середина 1980-х років). Цей період пов'язують з ім'ям Генерального секретаря ЦК КПРС Леоніда Брежнєва, під час правління якого (1964-1982рр.) складалися передумови глибокої системної кризи — економічної та соціальної, які врешті призвели до краху радянської економіки та політичного розпаду СРСР.

Дефіцит – з лат. "не вистачає", коли в економіці відбувається перевищення попиту над пропозицією.

Розвинений соціалізм - радянська офіційна назва останнього десятиліття тоталітарної радянської дійсності. Поняття виникло як потреба «позитивного пояснення» глибокої системної економічної, політичної та ідейної кризи Радянського Союзу, як спроба уникнення відкритого визнання остаточної поразки радянської моделі «комунізму» та відмови від власних принципів та заявлених програмних цілей.

Номенклатура – працівники, призначені чи затверджені вищими органами на будь-які посади.

Русифікація - сукупність дій та умов, спрямованих на зміцнення російської національно-політичної переваги в Україні та серед українців, за допомогою переходу чи переводу осіб неросійської національності на російську мову й російську культуру та їхньої подальшої асиміляції.

Самвидав - видавані поза цензурою підпільні листівки, брошури, книжки й періодичні видання.

Тамвидав - це література, яка видавалась за кордоном (у СРСР була заборонена).

Правозахисник - у широкому розумінні це кожна людина, яка сповідує філософію верховенства прав людини.

Конституція розвиненого соціалізму - основний закон СРСР, прийнятий 7 жовтня 1977 року Верховною радою СРСР замість Конституції СРСР 1936 року. Ця конституція закріплювала однопартійну політичну систему (стаття 6). Увійшла в історію як «конституція розвиненого соціалізму».

Тема 30. Розпад Радянського Союзу та відродження незалежності України (1985-1991рр.)

Перебудова - політика перетворень в СРСР упродовж 1985- 1991 pp., спрямована на оновлення життя країни. Більшість змін відбулося внаслідок реформ, які розпочав М. Горбачов, очоливши в березні 1985 р. КПРС.

Гласність - політичний термін, що позначає політику максимальної відвертості (відкритості) у діяльності державних установ і свободи інформації. У вузькому сенсі, в сучасному слововживанні, основний компонент політики перебудови, яку проводив М. С. Горбачов у другій половині 1980-х років у СРСР і полягала в істотному ослабленні цензури і знятті існуючих у радянському суспільстві численних інформаційних бар'єрів.

Плюралізм - характеристика політичної системи суспільства, за якої соціальні групи мають можливість висловлювати власні позиції через своїх представників у політичних і громадських організаціях. Плюралізм передбачає різні позиції, погляди, що відображають розмаїтість інтересів у суспільстві. Іншими словами — багатопартійність.

Суверенітет - верховенство держави на своїй території і незалежність у міжнародних відносинах. Верховенство держави означає дію в межах її території тільки однієї публічної влади, яка визначає повноваження усіх державних органів і посадових осіб, а також підлеглість цій владі всього населення території.

Інфляція - надмірне, проти потреб товарообігу збільшення кількості паперових грошей з наступним їх швидким знеціненням. Проявляється зростанням загального рівня цін та зниженням купівельної спроможністі грошей.

Ринкові відносини - соціально-економічна система, що розвивається на основі приватної власності і товарно-грошових відносин. Ринкова економіка спирається на принципи свободи підприємництва і вибору.

Референдум - в державному праві прийняття електоратом (виборцями) рішення з конституційних, законодавчих чи інших внутрішньо- чи зовнішньополітичних питань.

Тема 31. Україна в умовах незалежності

Корупція - протиправна діяльність, яка полягає у використанні службовими особами їхніх прав і посадових можливостей для особистого збагачення; підкупність і продажність громадських і політичних діячів.

Тіньова економіка - господарська діяльність, яка розвивається поза державним обліком та контролем, а тому не відображається в офіційній статистиці. «Тіньові» підприємства не перерозподіляють власних доходів до бюджетів та державних цільових фондів, вони не сплачують податків, збільшуючи власні прибутки.

Помаранчева революція - кампанія протестів, мітингів, пікетів, страйків та інших актів громадянської непокори в Україні, організована і проведена прихильниками Віктора Ющенка, основного кандидата від опозиції на президентських виборах у листопаді — грудні 2004 року, після оголошення Центральною виборчою комісією попередніх результатів, згідно з якими нібито переміг його суперник — Віктор Янукович. Акція почалася 22 листопада 2004 як реакція на масові фальсифікації, що вплинули на результат виборів.

Євромайдан - національно-патріотичні протестні акції в Україні, передусім, проти корупції , свавілля правоохоронних органів та сил спецпризначення, а також на підтримку європейського вектора зовнішньої політики України.

Небесна сотня - прийнята в Україні збірна назва загиблих протестувальників, які мали безпосередній стосунок до ідеї та акції Євромайдану (Революції Гідності) у грудні 2013 — лютому 2014 року.

Революція Гідності - політичні та суспільні зміни в Україні з 21 листопада 2013 до лютого 2014 року, викликані відходом політичного керівництва країни від законодавчо закріпленого курсу на Європейську інтеграцію та подальшою протидією цьому курсу. Однією з головних причин протестів стала надмірна концентрація влади в руках Віктора Януковича та його «сім'ї».

Сепаратизм - політика і практика відокремлення, відділення частини території (сецесії) держави з метою створення нового самостійного (суверенної незалежної) держави або переходу до складу іншої держави або набуття статусу дуже широкої автономії.

Антитерористична операція - комплекс скоординованих спеціальних заходів, спрямованих на попередження, запобігання та припинення злочинних діянь, здійснюваних з терористичною метою, звільнення заручників, знешкодження терористів, мінімізацію наслідків терористичного акту чи іншого злочину, здійснюваного з терористичною метою.

Анексія - це насильницьке приєднання державою всієї або частини території іншої держави в односторонньому порядку. За міжнародним правом анексія — один з видів агресії і спричиняє міжнародно-правову відповідальність.

Тимчасово окупована територія - частина території України, яка контролюється Російською Федерацією внаслідок анексії Криму, а також війни на сході України.

Кіборги – узагальнена назва воїнів-захисників Донецького аеропорту.

Волонтерський рух -  добровільна безкорисна суспільно корисна діяльність. Може здійснюватись і окремими людьми, і організаціями.

Люстрація - заборона діячам високого рангу, які скомпрометували себе, впродовж певного часу або пожиттєво працювати на державній службі.

Поліконфесійність - наявність багатьох релігійних  течій на території однієї країни.