Опис досвіду роботи

                                                                          «Навчання без міркування – марна справа»

Конфуцій

              ХХІ  століття – це доба інформаційних технологій, коли будь-яка людина в своєму житті стикається з необхідністю здобувати нові знання, вміння і навички самостійно, бо попередні знання дуже швидко втрачають конкурентноздатність. Завдяки сучасним інформаційним технологіям людина має можливість йти в ногу з часом, але розібратися в морі інформації і виокремити саме ту, яка є необхідною і корисною буває дуже складно.

        В умовах оновлення змісту освіти , запровадження компетентнісного підходу є одним із засобів формування вільної, активної, творчо мислячої особистості , яка здатна орієнтуватися в нових умовах, самостійно шукати необхідну інформацію, реалізовувати свої здібності  та можливості, застосовуючи набуті знання на практиці. На це нас націлює новий Державний стандарт, у якому компетентнісний підхід визначений як один з пріоритетних.

Державний стандарт орієнтує на здобуття учнями компетентностей , що охоплюють не лише знання , уміння ,навички, а й отримання життєвого досвіду, формування ціннісного ставлення до людей, речей тощо. Предметні компетентності визначаються до кожного навчального предмету, кожного року навчання і є стадіями, рівнями набуття загальнопредметних та ключових компетентностей. Компетентність ґрунтується на знаннях, досвіді, цінностях,набутих завдяки навчанню, та є показником успішності.    У зв’язку з цим все більшої актуальності набирає проблема формування предметних компетентностей.

 Сучасному суспільству потрібна інформо­вана та компетентна особистість, яка спроможна приймати самостійні рішення і нести відповідальність за свої вчинки. Людина з критичним розумом здатна вимог­ливо оцінювати свої думки, ретель­но перевіряти рішення, зважувати всі аргументи «за» і «проти», вияв­ляючи тим самим компетентність самокритичне ставлення до своїх дій. Саме то­му я обрала тему :«Формування історичної  компетентності  учнів шляхом розвитку критичного мислення».

   Мета досвіду: Спираючись на наукові дослідження , нові методологічні та методичні підходи в освіті, передовий педагогічний досвід, розробити методичне забезпечення для формування історичних предметних компетенцій шляхом розвитку критичного мислення учнів.

Об‘єкт досвіду: Розвиток критичного мислення учнів як передумова для формування  історичної предметної компетентності. Предмет досвіду: форми і методи роботи, направлені на розвиток критичного мислення учнів.

          Основна ідея досвіду: розвиток критичного мислення  учнів  сприяє формуванню предметної компетентності з історії.

         Науково-теоретична база досвіду. Проблеми компетентнісного підходу, компетентностей є предметом дослідження багатьох науковців. Різні аспекти компетентнісного підходу аналізують М.Головань, О.Локшина, О.Савченко, Г.Селевко, А.Хуторський тощо. Загальні теоретичні положення впровадження компетентнісного підходу до навчання історії в школі розробляли К.Баханов, В.Власов, О.Пометун, Г.Фрейман тощо .Проблемою розвитку критичного мислення на уроках історії займаються зарубіжні та українські вчені .В процесі роботи над науково-методичною проблемою мною було опрацьовано ряд праць , зокрема: В. Островського «Технологія розвитку критичного мислення у процесі вивчення шкільного курсу історії», О. Пометун «Методика розвитку критичного мислення на уроках історії»,С. Терно «Критичне мислення–сучасний вимір суспільствознавчої освіти».

        Для вчителя історії важливо виділити і формувати предметні компетенції. Загальновизнаними предметними історичними компетенціями є такі (за О.Пометун):

хронологічна – здатність орієнтуватися в історичному часі;

 просторова – здатність орієнтуватися в історичному просторі;

 інформаційна – здатність працювати з джерелами історичної інформації, інтерпретувати зміст джерел;

логічна – здатність визначати та застосовувати  теоретичні поняття для аналізу й пояснення історичних подій та явищ, а також зіставляти різні  інтерпретації цих подій та явищ;

аксіологічна – здатність формулювати оцінку історичних подій та історичних постатей , суголосну до цінностей та уявлень відповідного часу чи відповідної групи людей.

             Технологія реалізації провідної педагогічної ідеї та її складових

         Технологія формування історичних предметних компетенцій ґрунтується на методах і прийомах різних педагогічних технологій, які використовую на своїх уроках : проектної, проблемної технологій , ІКТ,технології розвитку критичного мислення(ТРКМ), інтерактивної, дебатної. Різноманітність сучасних методів навчання сприяє формуванню предметних компетенцій. Найчастіше користуюся прийомами та методами ТРКМ.

         Сучасна освітня технологія розвитку критичного мислення розв’язує задачі: • освітньої мотивації: підвищення інтересу до процесу навчання та активного сприйняття навчального матеріалу;

• інформаційної грамотності: розвиток здатності до самостійної аналітичної та оцінювальної роботи з інформацією будь-якої складності;

 • культури письма: формування навичок написання текстів різних жанрів;

• соціальної компетентності: формування комунікативних навичок та відповідальності за знання.

          Істотною перевагою ТРКМ є її відкритість по відношенню до інших педагогічних підходів  і технологій  , орієнтованих на розвиток учня. Кожен прийом, стратегія в критичному мисленні має на меті відкрити творчий потенціал учнів. 

      Для формування хронологічної компетенції , яка передбачає здатність учнів орієнтуватися в історичному часі найчастіше використовую метод «переплутані логічні ланцюжки», «знайди помилку», «запитання-відповідь», «порушена послідовність».

   Для формування просторової компетенції , яка передбачає здатність учнів орієнтуватися в історичному просторі використовую такі прийоми: «фокусуючі  запитання», «атака на учнів», «проблемні запитання».

      Найбільше методів ТРКМ направлені на формування інформаційно-мовленнєвої, логічної, аксіологічної компетенцій При роботі з інформаційними текстами можуть бути використані такі методи і прийоми: метод Ривіна, «читання з передбаченням» , «побудова повідомлень за алгоритмом», «коротше- ще коротше», «три речення», « реставрація», «пошук помилок» При роботі з поняттями використовую такі прийоми: «перекладач», «низка слів наперед»,  «сенкан», «асоціативний кущ». На етапі рефлексії застосовую прийоми «рюкзак», «есе», «резюме», «останнє слово за мною». Деякі методи дозволяють чітко структурувати урок і охоплюють всі етапи уроку .Наприклад, метод «знаю-хочу знати – дізнався», «дерево передбачень»,  «займи позицію», «проблемне запитання». При застосуванні цих методів для  досягнення навчальних цілей можна використовувати різні вищеназвані прийоми залежно від обсягів матеріалу, що вивчається. При вивченні  проблемних тем для встановлення причинно-наслідкових зв’язків доцільно використовувати  прийом   «фішбоун».

           Серед методів технології інтерактивного навчання перевагу надаю таким: - "Навчаючи - вчусь" - "Мікрофон" - "Мозковий штурм" - "Займи позицію" - "Акваріум" – «Ротаційна трійка» – «Ажурна пилка» - «Криголам»- «Евристична бесіда»- «дискусія».

Необхідною умовою історичних предметних компетенцій є використання  опорно-інформаційних схем, графіків , таблиць ,діаграми.  ІКТ передбачає створення учнями презентацій, перегляд відеофрагметів. Неможливо розвинути критичне мислення учнів без використання проблемних завдань та питань, елементів дискусії, дебатів. Зацікавити матеріалом допомагають різноманітні ігри: «історичний хокей», «блеф-клуб»,кросворди, ребуси.

      При формуванні історичних компетенцій використовую різні форми роботи : індивідуальну, в парах, групову, загальне коло . При підготовці до своїх уроків створюю мультимедійні презентації, роздатковий текстовий матеріал.

Переваги використання методів і прийомів технології розвитку критичного мислення : підвищення мотивації та інтересу до навчання; індивідуалізація навчання; можливість  самоствердження та самореалізації ; об’єктивний контроль знань; розвиток абстрактного та творчого мислення; залучення учнів до активної навчально-пізнавальної діяльності; доступ до найрізноманітнішої інформації; формування ключових компетенцій.

     Використання саме методів і прийомів, що активізують розумову діяльність учнів,вміння критично сприймати інформацію допомагають учням оволодіти предметними компетенціями з історії. Аналіз успішності учнів протягом останніх чотирьох навчальних років свідчить про поступове покращення рівня знань.

  Так у процентному відношенні був такий розподіл навчальних досягнень учнів:

	2012-2013н/р	2013-2014н/р	2014-2015н/р
Середній рівень	28%	28%	26%
Достатній рівень	61%	50 %	45%
Високий рівень	11%	22%	29%

  Учні беруть активну участь в районному етапі з історії, інтелектуальних конкурсах,акціях.

   Районний етап  олімпіади з історії:

2012-2013р.-ІІІ місце (9 кл.)

2015-2016 н/р.-ІІІ місце( 9 кл.)

   Міжнародний учнівський конкурс  юних істориків “Лелека”(2013-2014 н/р.-30 учнів,2014-2015н/р.-20 учнів)

   Всукраїнська історико-географічна експедиція “Історія міст і сіл України” Учасники пошукового загону “Пам”ять”досліджували історію села за темами “Піщане в роки Великої Вітчизняної війни”,”Видатні люди села”, “Голодомор 1932-1933рр. У Піщаному”

Всеукраїнський конкурс учнівської творчості “Об’єднаймося ж ,брати мої”, напрямок “Історія  та державотворення” :

2013-2014 н/р - ”Укранська держава в роки національно-визвольної війни сер.ХVІІст.”;

2014-2015 н/р - ” Роль учасників Кирило-Мефодієвського товариства у національно-визвольному русі”.

     Всеукраїнська історико-краєзнавча акція учнівської та студентської молоді “А ми тую славу збережемо”,тема дослідження “Визволення села Піщаного в 1943 році”

До проблем і труднощів, які виникали при роботі по формуванню предметних компетентностей шляхом  розвитку в учнів критичного мислення можна віднести: стереотипність мислення учнів, орієнтація на репродуктивне навчання; острах самостійного мислення; обмеженість у джерелах інформації на уроці; труднощі при оцінюванні навчальних досягнень учнів (не засвоєних учнями знань, а набутих ними компетентностей) .

             Сучасна методика вимагає від учителя застосування інноваційних технологій , реалізація яких неможлива без застосування комп’ютерної техніки якої в сільських школах або немає або вона застаріла. Тому перед державою має стояти першочергове завдання : створити умови для навчання дітей, забезпечити необхідно сучасною технікою кожен навчальний кабінет , кожного вчителя.

                     Висновки

        Модернізація, гуманізація, демократизація українського суспільства, швидка зміна техніки та впровадження новітніх технологій вимагає формування всебічно розвиненої особистості, здатної втілити власний творчий потенціал для вирішення нових завдань, що виникають.

        Учень у реальному житті може стати конкурентоспроможним та успішним, у чому допомагають уроки історії, на яких використовуються нестандартні методи та прийоми навчання, новітні педагогічні технології навчання.

        Необхідною умовою для розвитку й реалізації особистості учня є вміння вчителя створювати творчу атмосферу, підтримувати і стимулювати ініціативу учнів, упроваджувати особистісно-орієнтований підхід, стимулювати внутрішню мотивацію та власну потребу у творчості самих школярів. Одним із вагомих факторів, який впливає на бажання учня реалізувати свій творчий потенціал є особистість учителя. Виховати творчого учня може лише той учитель, який сам працює творчо.